Експлуатація стрілочних переводів

15.3 Стрілки, розташовані на головних та приймально-відправних коліях, а також охоронні мають перебувати у нормальному положенні. Нормальним положенням стрілок є:

На станціях малодіяльних ліній, де обслуговування двох стрілочних постів виконується одним черговим стрілочного поста, а також, де в штатному розкладі не передбачені працівники гос­подарства служби перевезень, нормальне положення вхідних стрілок на головних коліях одно­колійних ліній встановлюється начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці).

Нормальне положення стрілок визначається знаком “плюс” у таблицях взаємозалежності положення стрілок і сигнальних показань світлофорів у маршрутах. Крім того, для станцій з нецентралізованими стрілками нормальне їх положення визначається в ТРА станції та витягах з нього. У необхідних випадках начальником станції встановлюється нормальне положення нецентралізованих стрілок, що не включені в залежність від сигналів та маршрутів і ведуть до станційних колій, визначених для стоянки відбудовних та пожежних поїздів, вагонами з небезпечними вантажами класу І (вибухові матеріали) тощо.

Установлене нормальне положення позначається на станинах стрілок і на кожухах приводів стрі­лок ЕЦ, Стрілки в інше положення можуть переводитися за умов:

На станціях з ЕЦ встановлення стрілок у нормальне положення нео­бов'язкове, за винятком стрілок, що ведуть до запобіжних та вловлюючих тупиків, скидальних стрілок, що мають встановлюватися в нормальне положення пристроями автоматичного повер­нення, а при їх відсутності - ДСП.



Нормальним положенням переводу називається таке, в якому він пови­нен знаходитися постійно та з якого він може переводитися тільки за наказом особи, яка має право розпоряджатися рухом поїздів і маневрами. Нормальне положення обирається таким, щоб навіть у випадку самовіль­ного руху РС можливість транспортних подій була виключена. Стрілки, що розташовані на межі маневрових районів і маршрутів прямування поїз­дів, не повинні в нормальному положенні допускати виходу маневруючого состава на зазначені маршрути прямування поїздів. У свою чергу стрілки, що входять до маршрутів приймання, відправлення і пропускання поїздів, у нормальному положенні не повинні вести до маневрових районів. Якщо необхідно одночасно з рухом поїздів виконувати маневрову роботу, станційні колії, де виконуються маневри, ізолюються від колій, по яких рухаються поїзди, охорон­ними стрілками. Нормальне положення стрілок, що розташовані на деповських коліях і ведуть з де­по на станційні колії, повинне перешкоджати виходу РС з де­повських колій на станційні. Переведення цих стрілок для виходу на станційні колії повинне здійснюватися тільки за розпорядженням ДСП. Для решти друго­рядних стрілок за нормальне положення правильніше прийняти таке, з якого стрілка ду­же рідко виводиться. Після приймання поїзда або заняття колії РС, коли поставлена у нор­мальне положення стрілка веде на зайняту колію, черговий поста повинен негайно перевести стрілку у напрямку вільної колії, не очікуючи особливої вказівки ДСП. Про переведення стрілки черговий поста зобов'язаний відразу ж доповісти ДСП. У ТРА станції та у виписках з нього нормальне положення стрілок позначається: якщо стрілка у нормальному положенні веде на яку-небудь колію, указується номер колії; якщо ж стрілка веде не на будь-які певні колії, а до інших стрілок, то указується номер цієї стрілки.

15.4 Стрілочний перевід, укладений на перегоні, приписується до однієї з сусідніх станцій, або бі­ля місця відгалуження влаштовується пост. Порядок ТО, освітлення, охорони цих стрілочних переводів, а також по­рядок зберігання ключів від стрілок встановлюється начальником ДН (Н) і відображається в ТРА станції.

Про наявність приписаного до даного роздільного пункту стрілочного переводу на пе­регоні робиться запис у ТРА із зображенням схеми примикання. Стрілочний перевід, що розташований на перегоні, якщо він не централізований, повинен запиратися по головній колії контрольним стрілочним замком – ключ від замка повинен знаходитися на станції приписки у блок-апараті (при НАБ) або апараті управління (при АБ). Наявність на роздільному пункті ключа, вилученого із контрольного замка стрілоч­ного переводу, свідчить про те, що стрілка установлена по головній колії і заперта у цьо­му положенні. Стрілочний перевід, укладений на перегоні дільниці ДЦ, включається в диспетчерське управління і знаходиться у розпорядженні ДНЦ.

15.5 Кожний пост управління стрілками і сигналами має перебувати у підпорядкуванні тільки од­ного працівника, який є відповідальним за переведення стрілок, що знаходяться в його підпоряд­куванні, і сигналів, а також за безпеку руху: станційний пост централізації – у підпорядкуванні ДСП, виконавчий - оператора поста централізації, стрілочний пост – чергового поста, пост централізації механізованої та автоматизованої сортувальної гірки – чергового гірки або оператора. На станціях дозволяється обслуговувати два стрілочних пости одному черговому по­ста, а окремі стрілки і пости – безпосередньо ДСП. Перелік таких станцій визна­чається начальником ДН (Н). Порядок обслу­говування таких стрілок і постів визначається ТРА станції, На станціях, що розміщені на ділянках з ДЦ, відповідальним за пере­ведення стрілок і управління сигналами є ДНЦ.

15.6 Для контролю за роботою чергових стрілочного поста на станціях у залежності від колійного розвитку, характеру та обсягів маневрової роботи призначаються старші чергові по­ста. На станціях, перелік яких встановлюється начальником ДН (Н), старші чергові поста можуть призначатися безпосередньо для обслуговування поста або одночасно для обслуговування поста і контролю за роботою інших чер­гових постів, які розташовані в стрілочному районі. На центральні пости ДЦ та станційні пости централізації на станціях, крім поїзних диспетчерів або ДСП, можуть призначатись оператори поста централізації.

Стрілочним постом називається група стрілок, як правило, одного призначення, що виділяється для обслуговування однією особою. Кількість стрілок, що входять в один пост, залежить від віддаленості їх одна від одної та завантаженості. Для забезпечення чіткості роботи і підвищення відповідальності за безпеку руху кожний пост ввіряється тільки одній особі, окрім якої ніхто не може перевести ні одну із стрілок цього поста. У разі невеликих розмірів руху на станціях, перелік яких встановлюється наказом Н, допускається обслуговування двох стрілочних постів одним черговим поста, а окремих стрілок і постів – безпосередньо ДСП. На проміжних роздільних пунктах, де стрілочні пости розташова­ні на кінцях цих пунктів, приймання і відправлення поїзда у разі наявності од­ного чергового поста здійснюється так: черговий по­ста згідно з вказівками ДСП спочатку готує маршрут приймання, а потім, після зустрічі поїзда, переходить на другий пост і готує маршрут відправлення. У разі беззупинного прямування поїзда через дану станцію черговий поста за вказівкою ДСП готує спочатку маршрут відправлення, а потім маршрут приймання та зустрічає поїзд на вхідній стрілці. ДСП доручається обслуговування тих стрілок, які зна­ходяться біля приміщення ДСП. На великих станціях старший черговий поста, як правило, очолює стрі­лочний район, до якого входить ряд стрілочних постів. Старші чергові постів з безпосереднім обслуговуванням ними стрілочних постів більшою частиною признача­ються на проміжних станціях з великим рухом поїздів, у разі необхідності можуть при­значатися і на великих станціях. Призначення на центральні пости ДЦ та станційні пости централізації операторів викликається необхідністю звільнення ДНЦ або ДСП від безпосереднього обслуговування цент­ральним апаратом. У цих випадках оператор готує маршрути і переводить стрілки за прямими вказівками ДНЦ або ДСП.

15.7 Перед прийманням та відправленням поїзда мають замикатися стрілки, що безпосередньо належать до маршруту приймання та відправлення, а також охоронні. Переведення централізованих стрілок у разі підготування маршруту для приймання та відправ­лення поїздів виконується ДСП або за його вказівкою оператором поста централі­зації. Переведення та замикання нецентралізованих стрілок у разі готування маршруту для прий­мання та відправлення поїздів виконується черговим поста, старшим черговим або ДСП при обслуговуванні ним стрілок. Нецентралізовані стрілки замикаються спеціальними контрольними замками. Ключі від них мож­на вийняти тільки тоді, коли стрілка замкнута. Централізовані стрілки замикаються в апараті управ­ління автоматично.

15.8 Ключі від замкнених в маршрутах приймання та відправлення нецентралізованих стрілок, що не обладнані ключовою залежністю, мають зберігатися у ДСП або у старшого чергового, а обладнаних – у виконавчому апараті стрілочного поста або в розпорядчому апараті ДСП. Ключі від замкнених стрілок, що не обладнані ключовою залежністю, на перегонах, а також на приймально-відправних коліях проміжних станцій, за умов зайнятості цих колій составами (без локомотивів) або окремими вагонами, мають зберігатися у ДСП. Порядок збері­гання ключів від інших найвідповідальніших стрілок (що ведуть на колії, які виділені для стоянки вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (вибуховими матеріалами), відбудовних та пожежних поїздів, стрілок-з'їжджень між головними коліями, вловлюючих тупиків тощо) і перелік цих стрі­лок по кожній станції встановлюється у ТРА станції.

Ключі від контрольних стрілочних замків, якими замикають нецентралізовані стріл­ки, зберігаються в спеціальних «гніздах» апарата станційного блокування. Для кожної стрілки передбачені двоє гнізд; одно для ключа нормального (+) і друге - переведено­го (-) положення. Якщо маршрут приготовлений неправильно (не всі ключі від стрілок, що входять в нього, вставлені у відповідні гнізда), то він не заблокується. На станціях, які не мають блокування, ключі від контрольних замків зберігаються на дошці в спеціальну шафу, який замикається навісним замком. Порядок зберігання клю­чів зазначається в ТРА станції. Ключі від замкнутих стрілок най­більш важливого значення знаходяться у ДСП. Це необхідно для того, щоб їх не можна було переводити без відома ДСП. Вказівки на пе­реведення стрілок ДСП дає черговому поста і видає йому ключі. Після переведення стрілок ключі повертаються ДСП.

15.9 Переведення стрілок під час маневрових переміщень виконуєтеся сигналістами або чергови­ми стрілочного поста за розпорядженням особи, яка керує маневрами. У разі маневрових переміщень на станціях з ЕЦ переведення стрілок здійснюється ДСП або оператором поста централізації. У випадку передачі стрілок з центрального на місцеве управління, а також за виконання маневрів на не централізованих стрілках, що не обслуговуються черговими поста, допускається переведення стрілок працівниками локомотивних бригад або бригад, що складають состави, кондукторами, чергови­ми парків, ДСП, ДС, приймальниками-здавальниками ванта­жів та багажу, працівниками локомотивного, вагонного депо та іншими. Перелік станцій з зазна­ченням номерів таких стрілок, а також працівників, яким дозволяється їх переведення при вико­нанні маневрів, і порядок переведення стрілок встановлюються начальником ДН (Н). До переведення централізованої стрілки працівник, який її обслуговує, повинен відповідно до порядку, що встановлюється ІРП, переконатися в то­му, що стрілочний перевід не зайнятий РС.

Нецентралізовані стрілки під час маневрів переводяться черговим по­ста з дозволу особи, яка розпоряджається маневрами, за вказівкою складача поїздів або маневрового диспетчера. Під час маневрових пересувань на станціях з ЕЦ переве­дення стрілок здійснюється з центрального поста управління ДСП або оператором поста управління, а під час передачі стрілок на місцеве управління переве­дення стрілок допускається працівниками складацьких і локомотивних бригад, чергови­ми по парках, ДСП, ДС, прийомоздавачами вантажу та багажу, працівниками локомотивних і вагонних депо та іншими. На ділянках, обладнаних ДЦ, на проміжних станціях стрілки на місцеве управління передаються ДНЦ. Після закінчення маневрів керівник маневрів або інший працівник, який переводив стрілки, передає їх на центральне управління. Малодіяльні стрілки, які не обслуговують­ся черговим, при маневрах можна переводити як складацькій брига­ді, так і іншим працівникам, які зазначаються в ТРА станції. Перед переведенням централізованої стрілки працівник, який її обслуговує, пови­нен переконатися у тому, що вона не зайнята РС, а також у наявності проходів по суміжних коліях. При ЕЦ вільність переводу від РС встановлю­ється за показаннями контрольних приладів, а у разі несправності або тимчасового ви­мкнення цих приладів або у разі переведення стрілок з маневрових колонок порядок пе­ревірки вільності стрілочного переводу від РС встановлюється у ТРА станції. Нецентралізовані стрілки (крім розташованих на сортувальних коліях, де маневро­ва робота постійно виконується серійними поштовхами, і стрілок, обладнаних шарнір­но-колінчастими замикачами) повинні під час маневрів запиратися на закладки.

15.10 За необхідності виконання ремонтних робіт на стрілочному переводі, сигналіст або черговий стрілочного поста (старший черговий стрілочного поста) може допустити до виконання ремонту працівників ПЧ або ШЧ тільки за дозволом ДСП. Після закінчення ремонту сигналіст, черговий поста (старший черговий) зобов'язані переконатися в можливості безпечного руху через стрілочний перевід і допо­вісти про це ДСП.

При виконанні робіт на стрілочному переводі, що огороджений сигналами зупинки, черговий поста повинен всі стрілки, що ведуть на нього, поставити в поло­ження, що не допускає виходу РС. В цьому положенні вони мають бути за­мкнені. Якщо стрілки не обладнанні контрольними замками, то їх замикають навісними або зашивають костилями і про це доповідають ДСП. Після за­кінчення роботи черговий поста (старший черговий), сиг­наліст зобов'язані ретельно оглянути відремонтований стрілочний перевід, звертаючи особливу увагу на цілісність та справність основних його частин та на щільність приля­гання гостряків до рамної рейки. Про результати огляду зазначені особи доповідають ДСП. Уведення в дію стрілочного переводу може здійснюватися за роз­порядженням ДСП.

5.11 Стрілочні переводи на станційних коліях, в тому числі стрілочні переводи на примиканні ко­лій, що передаються у підпорядкування інших служб та організацій, перебувають в розпоряджен­ні ДСП. Стрілочні переводи на коліях інших служб та установ перебувають в розпорядженні начальників відповідних підрозділів залізниць та установ. ДС і відповідних підрозділів повинні забезпечити утримання стрілочних перево­дів, що знаходяться в їх розпорядженні, у чистому та справному стані, а також чистоту, справність дії та добре освітлення стрілочних покажчиків.

Межі станційних колій з межами колій, що передані у відання іншим служ­бам та організаціям визначаються ТРА станції.

15.12 Контроль технічного стану, закріплення та заміна окремих болтів як на централізованих, так і на нецентралізованих стрілочних переводах здійснюється працівниками ПЧ. Чищення та змазування стрілки здійснюється:

Порядок чищення та змазування стрілочних переводів, що не перебувають у віданні чергових стрілочних постів, визначається начальником ДН (Н).

Для утримання централізованих і нецентралізованих стрілочних переводів у справ­ному стані на працівників відповідних підрозділів покладаються такі функції (ПЧ – дивись вище):

На працівників дистанції сигналізації і зв'язку:

На працівників станції:

Роздільні пункти

План.

1. Класифікація та призначення роздільних пунктів.

2. Класифікація та розміщення станцій.

3. Межа станції. Класифікація перегонів.

4. Станційні колії, парки та їх спеціалізація.

5. Технічно-розпорядчий акт станції.

6. Споруди та пристрої станційного господарства.

Д/З Л1 с.93-123

Л2 р 5, 14, 15.1-15.2

Класифікація та призначення роздільних пунктів

Всі залізниці поділяються на перегони. Пункти, які поділяють залізницю на перегони, мають назву роздільні. До них відносяться:

- станції – роздільні пункти, що мають колійний розвиток, який дозволяє виконувати операції по прийому, відправленню, схрещенню та обгону поїздів, операції по прийому, видачі вантажів та обслуговуванню пасажирів, а при розвинених колійних пристроях – маневрову роботу по розформуванню та формуванню поїздів та технічні операції з поїздами;

- роз’їзди – роздільні пункти на одноколійних лініях, що мають колійний розвиток, який призначений для схрещення та обгону поїздів;

- обгінні пункти – роздільні пункти на двоколійних лініях, що мають колійний розвиток, який дозволяє обгін поїздів та при необхідності переведення поїзду з однієї головної колії на іншу;

- колійні пости - роздільні пункти на залізниці, які не мають колійного розвитку (блокпости при НАБ, пости примикання на одноколійних перегонах з двоколійними вставками, передвузлові пости);

- прохідні світлофори - роздільні пункти на дільницях, обладнаних АБ. Вони встановлюються на межах між блок-ділянками. На двоколійних перегонах за умови руху неправильною колією за сигналами локомотивного світлофора межею блок-ділянки є світлофор АБ, встановлений для руху правильною колією.

- сигнальний знак «межа блок-ділянки» - роздільний пункт на дільницях де використовується АЛСО. На таких дільницях на межі блок-ділянок встановлюються сигнальні знаки “Межа блок-ділянки” із світловідбивачами і літерними табличками з цифрами, що вказують номер блок-ділянки, нумерація яких здійснюється за правилами, встановленими для прохідних світлофорів АБ. На одноколійних лініях знаки “Межа блок-ділянки” встановлюються з однієї сторони колії для руху в обох напрямках. Знак “Межа блок-ділянки”, що не має літерної таблички з однієї із сторін, для цього напрямку сигнального значення не має. На двоколійних дільницях “Межа блок-ділянки” встановлюються з правого боку в напрямку руху поїздів для кожної колії. На двоколійних дільницях, обладнаних АБ, при русі поїзда по неправильній колії за сигналами АЛС, межею блок-ділянки є світлофори, встановлені для руху в правильному напрямку. На двоколійних дільницях, обладнаних АЛСО, при русі поїзда по неправильній колії межею блок-ділянки є сигнальні знаки “Межа блок-ділянки”, встановлені для руху цією колією у правильному напрямку.

Пасажирський зупинний пункт роздільним не є, він призначений лише для посадки-висадки пасажирів.

Класифікація та розміщення станцій

В залежності від основного призначення, обсягів і характеру роботи станції підрозділяються на: проміжні; дільничні; вантажні; сортувальні; пасажирські.

Проміжна станція призначена для своєчасного і безпечного пропуску пасажирських і вантажних поїздів, а також обробка збірних поїздів. На них впроваджується приймання, видача та збереження багажу, навантаження, вивантаження, маневрова робота, що пов’язана з вантажними операціями, а в необхідних випадках і екіпірування маневрових локомотивів. Вантажні пристрої, як правило, розташовуються по один бік головної колії, а пасажирські пристрої по другий.

Дільнична станція призначена для формування дільничних і збірних поїздів, обробки транзитних поїздів, зміни локомотивних бригад, ТО РС, а також пасажирські і вантажні операції. В залежності від роду тяги розрізняють станції, що обслуговують тепловозну, електровозну, змішані види тяги та дільниці стикування постійного та змінного струмів. На цих станціях також виконують операції по заміні локомотивів, локомотивних бригад, ремонту та ТО РС. За характером роботи станції можуть бути транзитні та з великою місцевою роботою. В залежності від взаємного розташування приймально-відправних колій розрізняють такі станції повздовжнього, напівповздовжнього та поперечного типу.

Сортувальна станція призначена для переробки вантажопотоків з максимальним прискоренням просування вагонів. Крім основної роботи (сортування, формування поїздів та пропуск транзитних поїздів без переробки), на сортувальних станціях проводиться навантаження та вивантаження вантажів і пропуск пасажирських поїздів. Транзитні вантажні поїзди, що проходять сортувальну станцію без переробки, приймаються в транзитні або відправні парки. Поїзди, що надходять у переробку, приймаються в парки приймання, де состави поїздів, що прибули, готуються до розпуску з гірки. Для формування та розформування поїздів на станціях споруджуються сортувальні гірки: автоматизовані, механізовані або немеханізовані, потужність яких залежить від обсягу переробки вагонів.

Пасажирські станції призначені для обслуговування пасажирів далекого, місцевого і приміського сполучень. Вони розташовуються в адміністративно-господарських і промислових центрах, курортних зонах, містах і населених пунктах, де організована пересадка на інші види транспорту. На них виконуються усі види операцій з пасажирськими вагонами і поїздами: пропуск і ТО транзитних поїздів, екіпірування пасажирських вагонів, підготовка составів до рейсу, а також продаж квитків, приймання та видача багажу. В залежності від розташування колій по відношенню до вокзалу пасажирські станції можуть бути наскрізними, комбінованими та тупиковими.

Вантажні станції призначаються для навантаження, вивантаження, сортування, приймання і видачі вантажів, оформлення перевізних документів, приймання, розформування, формування і відправлення вантажних поїздів, а також обслуговування під’їзних колій. Різновидністю вантажних станцій є спеціальні портові станції, які споруджуються поблизу морських та річкових портів і призначені для перевалки вантажів з водного транспорту на залізничний і навпаки.

3.5. Станції, роз'їзди і обгінні пункти мають розміщуватись на горизонтальній площадці. В окремих випадках допускається розміщення їх на ухилах, не більше 0,0015; у важких умовах допускається збільшення ухилу, але не більш як до 0,0025. В особливо важких на роз'їздах та обгінних пунктах поздовжнього або напівпоздовжнього типу, а з дозволу УЗ – й на проміжних станціях, де не передбачаються маневри і відчеплення локомотива чи вагонів від состава, допускаються ухили більше 0,0025 у межах станції. Допускаються також в особливо важких умовах з дозволу УЗ ухили більше 0,0025 при подовженні приймально-відправних колій на існуючих станціях за умови вжиття заходів проти самовільного виходу вагонів. Для запобігання самовільного виходу вагонів на станціях, роз'їздах і обгінних пунктах заново побудовані та реконструйовані приймально-відправні колії, на яких передбачається відчеплення локомотивів від вагонів та проведення маневрових операцій, повинні мати поздовжній профіль з протиухилами в бік обмежувальних стрілок та відповідати нормативам на його проектування. У необхідних випадках для попередження самовільного виходу вагонів на інші колії передбачається влаштування запобіжних тупиків, охоронних стрілок, скидальних башмаків або стрілок. В усіх випадках розміщення роздільних пунктів на ухилах мають бути забезпечені умови зрушення з місця поїздів встановленої ваги.

3.6. Станції, роз'їзди та обгінні пункти, а також окремі парки й витяжні колії мають розташовуватись на прямих ділянках. У несприятливих умовах допускається розміщення їх на кривих радіусом не менше 1500 м. В особливо несприятливих – допускається зменшення радіусу до 600 м, а у гірських – до 500 м.

5.1. Колійний розвиток і технічне оснащення станцій мають забезпечувати встановлені розміри руху, виконання норм часу на операції з приймання-відправлення поїздів, навантаження-розвантаження вантажів і багажу, обробкою вагонів, ефективним використанням техзасобів, безпекою руху поїздів і умов праці. Споруди для пасажирів повинні мати архітектурно-художній вигляд, а їх утримання має забезпечувати зручне й безпечне виконання операцій, пов'язаних з перевезенням пасажирів. Для проходу на платформи мають бути пішохідні тунелі або мости. Пасажирські станції обладнуються автоматизованою системою резервування місць та продажу квитків, системою квитководрукувальних машин і автоматів, камерами схову самообслуговування, автоматичними покажчиками відправлення поїздів, довідковими пристроями. Пасажирські пункти зупинки на перегонах повинні мати пасажирські платформи з навісами або павільйонами, а в залежності від кількості пасажирів, що обслуговуються, - квиткові каси.

5.2. У службових спорудах та приміщеннях, призначених для працівників, пов'язаних з рухом поїздів (ДСП, маневрових диспетчерів, працівників ШЧ), мають бути забезпечені необхідні умови для роботи. У службових приміщеннях ДСП дозволяється встановлювати прилади управління і контролю, в тому числі апаратуру автоматизованого робочого місця, що відноситься до роботи ДСП, а також пульти управління освітленням та секційними роз'єднувачами і стійками телемеханіки. Приміщення, призначені для обслуговування пасажирів, категорично забороняється займати для інших потреб.

5.3. Платформи, розміщені на лініях із змішаним рухом пасажирських та вантажних поїздів, на прямих ділянках мають відповідати таким нормам: 1100 мм – від РВГР для високих платформ; 200 мм - від РВГР для низьких платформ; 1920 мм - від осі колії для високих платформ; 1745 мм - від осі колії для низьких платформ. На кривих ці відстані визначаються Інструкцією із застосування габаритів С и Сн. У експлуатації допускаються зміни: по висоті до 20 мм - у бік збільшення й до 50 мм - у бік зменшення; по відстані від осі колії до 30 мм - у бік збільшення й до 25 мм - у бік зменшення. Висота платформ, більша за встановлену величину, і відстань від осі колії, менша встановленого розміру, допускаються Інструкцією із застосування габаритів С и Сн в залежності від призначення колій, біля яких вони розміщені, від типу РС, що обертається, і швидкості руху. Високі платформи, що заново будуються й перебудовуються, на станціях та перегонах повинні мати конструкцію, що дозволяє проводити машинізований ремонт колії й механізоване прибирання платформ, а на станціях, крім того, двосторонній огляд і ремонт ходових частин вагонів та локомотивів. При ремонті колії й платформ забороняється змінювати встановлені відстані від РВГР до верху пасажирських і вантажних платформ, а також від осі колії до краю платформ.

5.4. Станційні пости, з яких безпосередньо здійснюється управління стрілками й сигналами, мають розміщуватися так, щоб було добре видно відповідні стрілки і колії. Виняток може бути допущений для постів ЕЦ (крім гіркових постів) в залежності від місцевих умов станцій.

5.6. Сортувальні гірки мають бути обладнані світлофорною сигналізацією, радіозв'язком та пристроями двобічного паркового зв'язку для переговорів і передачі машиністам гіркових локомотивів, бригадам складачів поїздів та іншим працівникам необхідних вказівок. Сортувальні гірки в залежності від обсягу роботи обладнуються пристроями механізації і автоматизації розпуску вагонів, гірковою централізацією стрілок, гірковою АЛС і пристроями для передачі й пересилання необхідних документів. Усі стрілки, включені до гіркової централізації, мають бути обладнані пристроями механізованої очистки або сніготанення. На станціях з автоматизованими і механізованими гірками повинні бути майстерні і механізовані площадки для ТО і ремонту гіркового обладнання.

5.7. Усі сортувальні станції, а також пасажирські, дільничні і вантажні станції в залежності від обсягу роботи мають бути обладнані диспетчерським внутрішньостанційним зв'язком, маневровим та іншими видами станційного радіозв'язку й пристроями двобічного паркового зв'язку для передачі вказівок щодо маневрових переміщень, а також для переговорів маневрових диспетчерів, ДСП, складачів поїздів, машиністів маневрових локомотивів, працівників станційних технологічних центрів, ПТО, пунктів комерційного огляду, вантажних районів та контейнерних площадок і бригад ССРС, з питань організації маневрової роботи, технічного обслуговування й ремонту вагонів у поїздах. Сортувальні, дільничні й вантажні станції в залежності від обсягу роботи, крім того, обладнуються автоматизованими системами управління, засобами зв'язку з інформаційно-обчислювальною мережею залізниці, пристроями для приймання й транспортування перевізних документів і централізованого огородження поїздів, що підлягають огляду і ремонту, а вокзали станцій - пристроями зв'язку для інформації пасажирів.

5.8. На станціях мають освітлюватись споруди для обслуговування пасажирів, колії і парки приймання і відправлення поїздів, виконання навантажувально-розвантажувальної й маневрової роботи, екіпірування, ТО і ремонту РС, території вантажних районів, контейнерні площадки, сортувальні платформи, вагонні ваги, а також місця, де працівники зустрічають поїзди, стрілочні переводи, а при необхідності й інші колії і пункти. Освітлення має відповідати нормам, встановленим УЗ, і забезпечувати безпеку руху поїздів та маневрових переміщень, безпеку пасажирів при посадці у вагони і висадці з вагонів, безпечну роботу обслуговуючого персоналу і охорону вантажів. На проміжних станціях з невеликим обсягом вантажної роботи мають бути пристрої посекційного вимкнення зовнішнього освітлення навантажувально-розвантажувальних та інших станційних колій в той час, коли вантажна й маневрова робота на цих коліях не проводиться. На пасажирських пунктах зупинки мають освітлюватись місця посадки пасажирів у вагони та висадки із вагонів і приміщення для пасажирів. Зовнішнє освітлення не повинно впливати на чітку видимість сигнальних вогнів і перешкоджати веденню поїзда локомотивною бригадою.

14.3. Кожний роздільний пункт, допоміжний пост і зупинний пункт повинен мати назву або номер. Назва має розміщуватися на пасажирській будівлі з фасаду, з обох сторін підходу поїзда, а при необхідності на кінцях пасажирських платформ. На зупинних пунктах, розміщених на ділянках з інтенсивним рухом приміських поїздів, назва пункту має вказуватись у кількох місцях вздовж платформи.

Межа станції. Класифікація перегонів

Межами станції є:

- на одноколійних ділянках – вхідні світлофори;

- на двоколійних ділянках по кожній окремій головній колії з одного боку – вхідний світлофор, а з другого – сигнальний знак “Межа станції”, встановлений на відстані не меншій ніж 50 м за останнім вихідним світлофором.

На двоколійних ділянках, обладнаних двостороннім АБ, а також, де встановлені вхідні світлофори для приймання поїздів по неправильній колії, межею станції є вхідні світлофори.

Перегони бувають:

- міжстанційні – обмежені станціями, роз’їздами та обгінними пунктами;

- міжпостові – обмежені колійними постами або колійним постом і станцією;

- блок-ділянки – обмежені прохідними світлофорами або прохідним світлофором і станцією.

Станційні колії, парки та їх спеціалізація

14.4. Залізничні колії діляться на головні на перегонах, станційні (в тому числі головні на станціях) і спецпризначення. Всі колії в межах станційної території, за винятком тих, що передані у підпорядкування іншим службам та організаціям, перебувають в розпорядженні начальника станції.

14.5. На станціях кожна колія, стрілочний перевід, станційний пост централізації та стрілочний пост, а на перегонах кожна головна колія повинні мати номер. Забороняється встановлювати однакові номери коліям, стрілочним переводам і постам у межах однієї станції. На станціях, що мають окремі парки, не допускається встановлювати однакові номери колій у межах одного парку. Порядок нумерації колій і стрілочних переводів встановлюється УЗ.

На залізничних станціях колії поділяються на головні, станційні (в тому числі головні на станціях) та спеціального призначення.

Головними коліями в межах станції називаються колії, які є безпосереднім продовженням колій прилеглих перегонів і, як правило, не мають відхилення на стрілочних переводах.

Станційними коліями вважаються всі колії в межах станції. Кожна станційна колія призначена (спеціалізована) для виконання відповідних операцій. В залежності від цього вони поділяються на приймально-відправні, сортувальні, вантажно-розвантажувальні, витяжні, деповські (локомотивного та вагонного господарств) та інші.

До колій спецпризначення належать:

- колії зупинки відбудовних та пожежних поїздів;

- запобіжні тупики – це тупикові колії, що призначені для попередження виходу рухомого складу на маршрути слідування поїздів;

- вловлюючи тупики – це тупикові колії, які призначені для зупинки поїзда, що втратив керування або частини поїзда під час руху затяжним ухилом;

- залізничні під’їзні колії на станціях та перегонах.

У кожній станційній колії розрізняють повну та корисну довжину. Повна довжина являє собою відстань між стиками рамних рейок стрілочних переводів, що обмежують дану наскрізну колію. У тупикової колії її вимірюють від переднього стику стрілочного переводу, що веде на цю колію, до упору. Корисною довжиною станційної колії вважається та частина її довжини, на якій можна встановити РС, не порушуючи безпеки руху по сусіднім коліям.

Непарним напрямком руху поїздів вважається рух з Півночі на Південь та зі Сходу на Захід, а рух поїздів в оберненому напрямку – парним.

Колії на станціях нумеруються у такому порядку:

- головні колії – римськими цифрами (І, ІІ, ІІІ, ІV), по непарному напрямку – непарними, по парному напрямку – парними;

- приймально-відправні – арабськими цифрами, починаючи з наступного номера за номером головної колії. Колії, що призначені для приймання парних поїздів, нумеруються парними цифрами (4, 6 і т.д.), а колії, що призначені для приймання непарних поїздів – непарними цифрами (3, 5 і т.д.). На роздільних пунктах з невеликою кількістю приймально-відправних колій, що використовуються для приймання як парних, так і непарних поїздів, нумерація їх здійснюється порядковими номерами слідом за номером головних колій від пасажирської будівлі в польову сторону (2, 3, 4, 5, 6 і т.д.). Колії окремих парків, що виділені для приймання і відправлення поїздів, нумерують арабськими цифрами порядковими номерами (парними або непарними) у залежності від приймання на них парних і непарних поїздів. Кожний приймально-відправний парк повинен мати буквене позначення або найменування. Колії сортувального парку нумерують двома арабськими цифрами, перша з яких – номер пучка, а друга – номер колії в пучку;

- інші станційні колії, що не входять до складу парків, нумерують арабськими цифрами послідовно починаючи з наступного номера за останнім номером приймально-відправних колій (якщо останні не згруповані в парки) або з наступного номера за останнім номером паркових колій.

Стрілочні переводи нумерують з боку прибуття парних поїздів порядковими парними номерами, збоку прибуття непарних поїздів – порядковими непарними номерами. На станціях, де з одного й того ж боку (у разі примикання декількох напрямків) прибувають парні і непарні поїзди, парний і непарний бік встановлюється згідно з нумерацією поїздів основного напрямку. Нумерація стрілок на станціях, що мають великий колійний розвиток, здійснюється по окремих парках або групах колій, однорідних за характером роботи, починаючи з вхідних стрілок станції або парку. У разі нумерації по окремих парках кожному парку присвоюється сотня номерів, які указують на належність до даного парку. Стрілки, що входять у стрілочну вулицю, стрілки з’їздів, а також спарені повинні мати безперервну нумерацію. Стрілки, які не входять до складу парку, нумерують порядковими номерами від 1 до 99.

За межу, що відокремлює парний бік від непарного, приймається:

- на роздільних пунктах з невеликим колійним розвитком – вісь пасажирської будівлі;

- на станціях з великим колійним розвитком у разі центрального розташування пасажирської будівлі – вісь цієї будівлі; у разі нецентрального розташування будівлі – поперечна вісь станції, що установлюється центрально по відношенню до колійного розвитку; у разі нумерації по окремих парках або однорідних групах колій – середина цих парків або груп колій.

Станційні пости централізації і стрілочні пости, що розташовані в парній горловині, нумеруються парними порядковими цифрами, у непарній горловині – непарними.

Технічно-розпорядчий акт станції

Порядок використання технічних засобів станції встановлюється технічно-розпорядчим актом станції (ТРА) даної станції. В цьому документі регламентується порядок безпечного та безперешкодного прийому, відправлення та пропуску поїздів по станції, а також безпеку внутришньостанційної роботи.

ТРА станції складає ДС за встановленою формою. Одна форма акту передбачена для сортувальних, дільничних, великих пасажирських та вантажних станцій, а інша – для проміжних станцій.

ТРА включає в себе загальні відомості про станцію, в тому числі про прилеглі до станції перегони та під’їзні колії, станційні колії та стрілки, розподіл стрілочних переводів по постам та районам, наявність сортувальних та інших пристроїв.

Акт встановлює порядок приймання та відправлення поїздів у відповідності з основними положеннями ПТЕ в конкретних умовах даної станції. ТРА передбачає організацію маневрової роботи, тобто конкретний порядок маневрів на даній станції, а також забезпечення техніки безпеки робітників станції на коліях.

До ТРА додаються: схематичний план станції; відомість примикаючих до станції під’їзних колій; таблиця залежностей маршрутів, стрілок та сигналів; інструкція про порядок користування пристроями сигналізації, централізації та блокування (СЦБ); інструкція про роботу сортувальних гірок, а також інші документи в залежності від конкретних умов роботи станції.

Порядок, встановлений ТРА, обов’язковий для робітників всіх служб. Всі працівники, що пов’язані з прийманням та відправленням поїздів та маневрами на станції, повинні знати порядок роботи, встановлений ТРА.

В робочих приміщеннях ДСП, маневрових диспетчерів, чергових по паркам та сортувальним гіркам, виконуючих постів централізації, стрілочних постів, чергових по локомотивним депо та оглядачів вагонів повинні бути виписки з ТРА з необхідними даними, що відносяться до кола обов’язків відповідних робітників.

15.1. Порядок використання техзасобів станції визначається ТРА, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи і дотримання вимог техніки безпеки. Порядок, що встановлюється ТРА, є обов'язковим для працівників усіх служб.

15.2. ТРА станції складається ДС на підставі інструкції УЗ й у повній відповідності з ПТЕ, ІСИ та ІРП. ТРА станції перевіряється помічником начальника (спеціалістом) відділу перевезень з безпеки руху і затверджується:

До ТРА додаються масштабний або схематичний план станції, необхідні документи та інструкції. Витяги з ТРА, а для ДСП - копії, засвідчені ДС, мають знаходитися в приміщеннях ДСП, маневрового диспетчера, чергових парків та сортувальних гірок, виконавчих постів централізації, стрілочних постів, чергового локомотивного депо та оглядачів вагонів. Витяги мають містити дані, необхідні для відповідних працівників. Форма ТРА та інструкція з його складання розробляються та затверджуються УЗ.


0005765146389423.html
0005787376575517.html
    PR.RU™